Положення про моніторинг

Положення про внутрішньошкільний моніторинг

Проведення внутрішньошкільного моніторингу — невід'ємна складова сучасного навчально-виховного процесу. Внутрішньошкільний моніторинг розглядається як система збору, обробки, зберігання та поширення інформації про освітню систему або її окремі елементи. Ця система орієнтована на інформаційне забезпечення управління та дозволяє робити висновки про стан об'єкта у будь-який момент. Вона дає прогноз його розвитку як комплекс процедур щодо спостереження, поточного оцінювання перетворень керованого об'єкта і спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку об'єкта як узагальнене, комплексне оцінювання ефективності функціонування всієї системи освіти на основі системного аналізу всіх факторів.

Таким чином, внутрішньошкільний моніто­ринг — це інформаційно-кореляційний супровід всієї системи освітньо-виховної діяльності на­вчального закладу.

І. Загальні положення

1.1. Положення про внутрішньошкільний моніторинг у ЗНЗ розроблене відповідно до ви­мог законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про невідкладні заходи що­до забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», Національної доктрини розвитку освіти України, указу Президента України № 1013 від 04.07.2005, постанов Кабі­нету Міністрів України № 1095 від 25.08.2004 «Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти», № 1312 від 31.12.2005 «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання і моніторингу якості освіти» та спря­моване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності навчальних закладів.

2. Положення поширюється на всіх працівників навчального закладу та учасників навчально-виховного процесу (далі — НВП).
3. Внутрішньошкільний моніторинг діяльності НВК є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання, оброблення, зберігання й розповсюдження інформації про стан освіти, прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки та основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому.
4. Положення визначає єдину систему здійснення внутрішнього моніторингу, а також обов'язки учасників навчально-виховного процесу щодо забезпечення системного підходу до організації збору, збереження, обробки й розповсюдження інформації.
5. Це положення розроблено методичною радою НВК, погоджено з профспілковим комітетом, затверджено на засіданні педагогічної ради.

ІІ. Завдання» мета і напрями моніторингу

2.1. Основними завданнями моніторингу є:

• визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їхньої соціалізації;
• сприяння підвищенню якості ЗСО;
• вивчення зв'язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього життя, результатами
  роботи педагогів, рівнем соціального захисту, моральними цінностями, потребами особистості та держави;
• оцінювання якості кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного, ресурсного забезпечення навчального закладу;
• створення необхідних умов для творчої діяльності учасників НВП, реалізації особистісно зорієнтованої системи освіти, адаптованої до рівнів і особливостей розвитку учнів;
• упровадження освітніх Інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти та форм організації НВП.

2.2. Мета внутрішнього моніторингу:

• створення певних інформаційних умов для формування цілісних уявлень про стан функціонування освітньої системи навчально-виховного комплексу, про те, які якісні та кількісні зміни відбуваються в ній під впливом різних факторів;
• визначення результативності навчання та виховання учнів;
•  
• перевірка відповідності змісту освіти сучасним вимогам суспільства;
• визначення ефективності використання ресурсів;
• створення сприятливих умов для виявлення й підготовки здібної та обдарованої молоді;
• виявлення й підтримка творчих педагогів, підняття їхнього престижу;
• удосконалення педагогічних технологій;
• проведення порівняльного аналізу діяльності класних колективів, учнів і встановлення рейтингу;
•  удосконалення діяльності навчального за­кладу, вироблення й коригування управлінських рішень;
•  планування й прогнозування розвитку на­вчального закладу;
•  визначення позитивного іміджу, престиж­ності й конкурентоспроможності навчального закладу.

2.3. Напрями моніторингу:

• діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів);
• моніторинг діяльності (включає заміри «входу» і «виходу» системи);
• статичний моніторинг (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кіль­кома напрямами діяльності НВК, порівняти отриманий результат із нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і при­йняти управлінське рішення);
• динамічний моніторинг (багаторазовий за­мір певних характеристик під час усього циклу діяльності);
• психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);
• внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з'явитися в майбутньому);
• моніторинг освітніх систем (оцінювання стану системи, у якій відбуваються зміни, з по­дальшим прийняттям управлінського рішення);
• педагогічний моніторинг (супровідний контроль і поточне коригування взаємодії вчи­теля й учня в організації й здійсненні НВП);
• освітній моніторинг (супровідне оціню­вання й поточна регуляція будь-якого процесу в освіті);
• учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють ви­робленню нової інформації, необхідної для спря­мування дій на досягнення навчальної мети);
• моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження виконання державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);
• змістовний (особистісно зорієнтований) моніторинг (динаміка особистісного розвитку);
• моніторинг результативності НВП (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

2.4. Складові моніторингу:

• чітке визначення об'єкта дослідження;
• визначення параметрів розвитку об'єкта;
• критерії оцінювання параметрів;
• технології проведення досліджень;
• науково-методичні матеріали, які спрямо­вані на отримання кінцевого результату.

2.5.  Вимоги щодо здійснення ефективного внутрішнього моніторингу:

• вимірність і застосування стандартів і норм (вони повинні бути якісно й кількісно визначеними, придатними для практичного використання);
• можливість і реальність дотримання й виконання (узгодженість із можливостями, урахування її складових частин або елементів);
• наявність інструментарію;
• використання досвіду й спирання на аналіз поточного стану діяльності навчального закладу;
• наявність технологій інтерпретації фактич­них результатів діяльності;
• попередження абсолютизації й перебіль­шення ролі різних нормативних вимог.

2.6. Критерії щодо здійснення внутрішнього моніторингу:

• об'єктивність із метою максимального уникнення суб'єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників НВП;
• валідність для повної й усебічної відповід­ності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру й оцінки, можливість підтвердження по­зитивних і негативних результатів, які отриму­ються різними способами контролю;
• надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;
• урахування психолого-педагогічних осо­бливостей передбачає диференціацію контр­ольних і діагностичних завдань;
• систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відпо­відною системою;
• гуманістична спрямованість із метою створення атмосфери доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

2.7. Показники моніторингу:

•  відповідність змісту освіти вимогам дер­жавних стандартів;

•  співвідношення варіативної та інваріантної складових навчального плану;

•  інформація щодо сформованості ключових компетентностей учнів;

•  задоволення освітніх потреб школярів.

2.8. Засоби дослідження:

•  результати діагностичних контрольних робіт;

•  навчальні досягнення учнів;

• психолого-педагогічна діагностика;

•  анкетування учнів, батьків, учителів.

2.9. Результати моніторингу мають тільки сти­мулюючий характер для змін певної діяльності.

III. Інформаційне забезпечення моніто­рингу

Освітній моніторинг — це система органі­зації збору, обробки, збереження й поширення інформації про діяльність освітньої системи чи окремих її елементів, орієнтована на інфор­маційне забезпечення управління, що забезпечує безупинне спостереження за станом освітньої системи й прогнозування її розвитку. Пріоритет­ним напрямом освітнього моніторингу на рівні навчального закладу варто вважати вплив про­цесу навчання на особистість учня.

Психолого-педагогічний моніторинг — це система інформаційного супроводу на­вчального процесу, яка містить інформацію про особливості психічної організації учня, що впливають на успішність засвоєння ним змісту освіти.

При його проведенні до уваги слід брати:

Особливості когнітивної сфери:

• рівень сформованості загальнонавчальних умінь і навичок;
• рівень розумового розвитку;
• мнемонічні здібності.

Фактори особистісного характеру, що впливають на процес навчання:

• темперамент, самооцінка, мотивація до­сягнення, працездатність;
• мотивація пізнавальної діяльності;
• рівень готовності до самоосвітньої діяль­ності.

Аналіз даних освітнього моніторингу дозво­ляє здійснювати управління освітнім процесом на основі науково обґрунтованого прогнозуван­ня його розвитку.

Педагогічний прогноз — це оцінка перспек­тив одержання заданого навчального результату.

Види педагогічного прогнозу:

• прогноз ефективності діяльності вчителя — оцінка результативності його роботи, що визна­чається через покращення результатів учнів;
• оцінка резервів підвищення якості на­вчання — визначення й реалізація оптимальної індивідуальної стратегії навчання індивіда.

Головним завданням кваліметричних до­сліджень рівня предметної грамотності учнів є визначення ступеня готовності випускників справлятися.

Основні напрями оцінювання рівня пред­метної грамотності:

• змістовий;
• контекстуальний (уміння використовувати знання при вирішенні повсякденних завдань у контексті реальних життєвих ситуацій);
• процесуальний (сформованість інтелекту­альних умінь).

Соціально-адаптаційна спрямованість кваліметричних вимірювань, оволодіння пред­метною грамотністю повинні сприяти соціальній адаптації підлітка в сучасному суспільстві.

Технологія предметного моніторингу

Технологія керування якістю засвоєння знань полягає у проектуванні педагогічного процесу, спрямованого на підвищення якості навчальних досягнень учнів шляхом предметного моніторингу.

Етапи проведення предметного моніторингу:

• анкетування учнів 5—10-х класів «Ставлен­ня до вивчення предмета»;
• аналіз контрольних зрізів і кваліметрії на початок року;
• аналіз даних психологічного моніторингу;
• заповнення вчителями таблиць «Розподіл учнів за групами навченості»;
• проведення поточних зрізів, заповнення технологічних карток;
• організація корекційно-діагностичної роботи;
• заповнення вчителями таблиць «Перелік основних проблем з організації успішної діяль­ності учнів на уроці»;
• проведення мікропедради.

Валеологічний моніторинг спрямований на:

• формування толерантного ставлення до фі­зичних навантажень дітей і підлітків;
• вивчення факторів ризику хронічних за­хворювань;
• заповнення паспортів здоров'я.

Для його проведення використовуються такі навчально-діагностичні програми:

• «Індекс ставлення до власного здоров'я»;
• «Розум проти інфаркту. Самовизначення факторів ризику серцево-судинних захворювань»;
• скринінг-тест «Моє здоров'я» (необхідною є наявність баз даних);
• «Експериментальна діяльність Школи культури здоров'я»;
• «Сучасна школа як система формування здоров'я дітей і підлітків».

Моніторинг педагогічної майстерності має на меті вивчення:

• структури міжособистісних стосунків:

—  рівня володіння засобами педагогічної взаємодії;

—  ставлення учнів до вчителя («Учитель очима учня»);

• професійних рис особистості вчителя:

— готовності педагога до роботи на само­контролі;

— його креативних якостей (тест «Креатив-ність»);

— професійної спрямованості особистості вчителя;

— його здатності до саморозвитку;

— форм управлінської поведінки;

• особливостей творчої діяльності:

— самооцінки професійної діяльності вчи­теля (рівня володіння методичними вміннями);

— рівня володіння практичною дидактикою;

— рівня володіння технологією продуктив­ного навчання;

— творчого потенціалу (тест «Ваш творчий потенціал»);

— інформаційної культури педагога;

— рівня психолого- педагогічних знань;

• позитивних тенденцій у роботі педагогіч­ного колективу:

— діагностика готовності педагога до на­уково-експериментальної діяльності;

— методика оцінювання ситуації в навчаль­ному закладі;

— ранжування методик викладання;

— діагностика пріоритетів цілепокладання.

Кожен викладач, який прагне до самовдоско­налення, повинен уміти самостійно, достовірно й доказово оцінювати як власну освітньо-ви-ховну діяльність, так і обумовлену нею навчаль­но-пізнавальну діяльність школярів.

IV. Моніторинг педагогічної діяльності

Моніторинг педагогічної діяльності дозволяє проаналізувати та вдосконалити роботу педа­гогічного колективу, адміністраторів, керівника школи. На основі узагальненого аналізу легко ви­значити напрями і методи розвитку навчального закладу в цілому.

Розвиток школи (як і будь-якої іншої уста­нови) неможливий без попередньої діагнос­тики й аналізу стану, в якому вона перебуває на теперішній момент. Одна з найважливіших зон дослідження — діяльність співробітників, оскільки реалізація всіх планів, ідей, інновацій залежить виключно від тих людей, які в цьому процесі будуть задіяні.

Ефективна, прозора система оцінки діяль­ності педагога, адміністратора, керівника, яка дозволить визначити тих співробітників, які працюють найбільш результативно, провести аналіз «сильних» і «слабких» сторін спільної діяльності педагогічного колективу, дасть змогу використовувати результати аналізу в розробці програми розвитку навчального закладу.

Посилання на повну версію документа